Реклама



От партнеров







Геморагічні захворювання та синдроми









Реферат на тему:
Геморагічні захворювання та синдроми.


Визначення. Загальною ознакою захворювань і синдромів, об’єднаних в цю групу, є прояви кровоточивості: від легких “візуальних” форм до фатальних кровотеч, які потребують невідкладних заходів.
Геморагічні прояви можуть виступати як в якості основних симптомів хвороби, так і можуть бути наслідком порушень гемостазу при багаточисельних захворюваннях: серцево-судинних, легеневих, інфекційних, імунних, неопластичних, при хірургічних втручаннях, травмах, трансфузійній терапії, непереносимості медикаментів та ін.
В МКХ Х перегляду геморагічні захворювання та синдроми виділяються в рубриці D65-D69
D65 дисеміновані внутрішньосудинне зсідання крові
D66 спадкова недостатність фактора VІІІ
D67 спадкова недостатність фактора ІХ
D68 інші порушення зсідання крові
D68.0 – хвороба Віллебранда
D68.1 – спадковий дефіцит фактора ХІ
D68.2 – спадковий дефіцит інших факторів зсідання крові
D68.3 – геморагічне порушення, зумовлене циркулюючими в крові антикоагулянтами
D68.4 – набутий дефіцит фактора зсідання
D68.8 – ініші уточнені порушення зсідання крові
D68.9 – порушення зсідання крові, неуточнене
Пурпура та інші геморагічні стани (D69)
D69.0 – алергічна пурпура
D69.1 – якісні дефекти тромбоцитів
D69.2 – інша нетромбопенічна пурпура
D69.3 – ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
D69.4 – інша первинна тромбоцитопенія
D69.5 – вторинна тромбоцитопенія
D69.6 – тромбоцитопенія, неуточнена
D69.8 – інші уточнені геморагічні стани
D69.9 – геморагічний стан, неуточнений
Діагностика основних форм геморагічних захворювань можлива завдяки методу комплексного диференційного аналізу клінічної картини захворювання і лабораторного дослідження структурних і функціональних ланок гемостазу.
Робоча патогенетична класифікація геморагічних захворювань та синдромів.
1. Обумовлені порушенням судинно-тромбоцитарного гемостазу:
1.1. Тромбоцитопенії
1.2. Тромбоцитопатії.
2. Обумовлені порушенням плазменного (коагуляційного) гемостазу:
2.1. Нестача факторів зсідання
2.1.1. Спадкові коагуляційні дефекти: (VIII- гемофілія А; IX – гемофілія Б; XІ - гемофілія С та інші).
2.1.2. Набуті порушення коагуляційного гемостазу (філохіноавітаміноз та інші диспротромбінемії, геморагічна хвороба новонароджених, при лікуванні антикоагулянтами непрямої (похідними 4-осикумарину) і прямої (гепарин, гірудін) дії, фібринолітиками, ДВЗ – синдром).
2.2. Надлишок або дефіцит антикоагулянтів:
- гіпергепаринемія;
- гіперантитромбінемія;
- антифосфоліпідний синдром (первинний, вторинний – при СЧВ);
- тромбофілія (дефіцит АТ ІІІ)
3. Обумовлені судинними порушеннями:
3.1. Вроджені і спадкові форми:
- хвороба Рандю-Вебера-Ослера;
- синдром Казабаха-Мерріта;
- синдром Еллерса-Данло;
- синдром Марфана та ін.
3.2. Набуті: геморагічний мікротромбоваскулят, судинні пурпури, ідіопатичні, хвороба Шамберга, застійні з гемосидерозом, стареча (хвороба Батемана), стероїдна при системній склеродермії (КРСТ – синдром) та ін.
Алгоритм клінічної діагностики геморагічних діатезів.
Основою алгоритму діагностики ГД є розпізнавання типу кровоточивості в даного хворогоо на основі аналізу анамнестичних даних і клінічного обстеження. Виділяють 5 основних типів кровоточивості (Баркаган З.С., 1988).
І. Гематомний тип
Характеризується масивними, напруженими, глибокими і дуже болючими крововиливами в суглоби, м”язи, в підшкірну і заочеревинну клітковину, в очеревину і субсерозну оболонку кишківника, що супроводжується клінікою абдомінальної катастрофи (апендициту, кишкової непрохідності, перитоніту, коліки та ін.). Легко виникають гематоми в місцях ін”єкцій, особливо дом”язових. При огляді великі суглоби деформовані, їх контури згладжені, рухомість обмежена. Гематомний синдром часто поєднується з профузними спонтанними, посттравматичними і постопераційними кровотечами, які можуть бути пізніми: через декілька годин після травми чи операції. Пупкові кровотечі у новонароджених, носові, кровотечі з ясен, шлунково-кишкові кровотечі, гематурія – характерні симптоми цього типу.
ІІ. Петехіально-екхімозний (синячковий) тип.
Проявляється багаточисельними точковими (петехії) і плямистими крововиливами на шкірі у вигляді синяків і “кровопідтьоків” (екхімози). Різноманітні їх величина і колір (від багряно-синього до зеленого і жовтого), що пов”язано з різним часом виникнення геморагій, надає шкірі вигляду “шкіри леопарда”. Петехії і екхімози не зникають при натисканні, легко виникають при травмуванні мікросудин шкіри при стисканні тісним одягом (“відбиткові”), манжеткою при вимірюванні артеріального тиску (“манжеткові”), поверхневі порізи та подряпини супроводжуються тривалою кровоточивістю. Частими є кровотечі з ясен, шлунково-кишкові кровотечі, мено- і метрорагії.
ІІІ. Змішаний (синячково-гематомний) тип.
Від другого типу відрізняється поширеністю кровопідтьоків і ущільненням шкіри в місцях геморагічного просякання, що супроводжується болючістю. Від першого типу відрізняється переважанням гематом в підшкірній та заочеревинній клітковині, в брижі, субсерозній оболонці кишківника при рідкому втягненні в процес суглобів.
ІV. Васкулітно-пурпурний тип.
Характеризується геморагіями у вигляді висипки в поєднанні з елементами еритеми. Геморагії виникають на фоні ексудативно-запальних змін, височать над рівнем шкіри, ущільнені, нерідко оточені обідком пігментації, інколи нeкротизуються, покриваються кірочкою. Зворотній розвиток повільний, з тривалим збереженням інфільтрації і пігментації. Нерідко є поєднання з імунними і алергічними проявами: лихоманкою, артралгіями, вузловатою еритемою, кропивницею, набряком Квінке, ураженням нирок, кишківника, легень, збільшення селезінки та ін.
V. Ангіоматозний тип – відмічається впертими кровотечами, які часто повторюються з певною локалізацією (з судинних дисплазій). При цьому відсутні крововиливи в шкіру, підшкірну клітковину та інші тканини. Найбільш частими є рясні носові кровотечі. Рідше джерелом профузних кровотеч знаходиться в судинах шлунку, кишківника, легень. Виявлення того чи іншого типу кровоточивості в сукупності з даними анамнезу дозволяє поставити попередній діагноз ГД і намітити відповідну програму параклінічних досліджень. Так, гематомний тип кровоточивості характерний для коагулопатій (спадкових чи набутих порушень коагуляційного гемостазу), петехіально-екхімозний - для порушень судинно-тромбоцитарного гемостазу (тромбоцитопеній, тромбоцитопатій). Змішаний тип кровоточивості із спадкових захворювань властивий хворобі Віллебранда, тоді як набутий генез цих порушень найбільш часто зустрічається при ДВЗ - синдромі. Васкулітно-пурпурним типом кровоточивості проявляється геморагічні мікротромбоваскуліти (хвороба Шенлейн-Геноха), ангіоматозним-телеангіектазія (хвороба Рандю-Вебера-Ослера), гемангіоми, мезенхімальні дисплазії та ін.

Завантажити

(Размер: 9.16K / Загрузок: 427)


Сайт: Autor   Добавлен: 15.09.07






    Головна сторінка   |  Книжки, довідники, підручники (8)  |  Статті, навчальні матеріали (747)  |    Роботи з медицини (756)   |    Вхід  |   Контакти
© Медична бібліотека- 2007-2009 | Статтi партнерiв