Реклама



От партнеров







Вітаміни. Вітамінні препарати






РЕФЕРАТ
на тему:
Вітаміни. Вітамінні препарати







Що таке вітаміни та яке їхнє значення в організмі?
Ще у V ст. до н. е. давньогрецький лікар Гіппократ своїм пацієнтам з порушенням зору рекомендував їсти пта¬шину і коров'ячу печінку. Нині ми знаємо, що печінка - це джерело вітаміну А (а також В2, В12 і Е), необхідно¬го для нормального функціонування ока. Вітаміни (від лат. віта - життя - та аміни, тобто речовини, що містять аміногрупу) - біологічно активні речовини різної хімічної природи, неодмінні учасники обміну ре¬човин. Вивчати вітаміни почав 1880 р. російський лікар М. І. Лунін.
Американський біохімік Е. В. Макколлум 1913 р. запропо¬нував називати вітаміни літерами латинського алфавіту: А, В, С тощо. У 1922 р. він відкрив вітаміни D і Е.
Добова потреба людини у вітамінах - усього кілька міліграмів. Проте, незважаючи на невеликий вміст вітамінів в організмі, вони відіграють надзвичайно важ¬ливу роль в обміні речовин і енергії. Багато вітамінів входить до складу ферментів, деякі необхідні для утво¬рення гормонів. За відсутності вітамінів в організмі ви¬никають захворювання - авітамінози, при нестачі їх — гіповітамінози.
Російський фізіолог В. В. Пашутін, учень І. М. Сечено¬ва, спираючись на вчення М. І. Луніна, 1881 р. дійшов висновку, що захворювання на цингу спричинене авітамінозом і не є інфекційним. Голландський лікар К. Ейкман довів, що захворюван¬ня «бері-бері» спричинює нестача якихось важливих для організму речовин (пізніше з'ясовано, що вітаміну Bj). За наукові досягнення у галузі фізіології та ме¬дицини 1929 р. йому було присуджено Нобелівську премію.
Американський біохімік А. Сент-Дєрді 1913 р. відкрив вітамін С (аскорбінову кислоту).
Вітаміни швидко розпадаються в організмі. Більшість із них не відкладається про запас і не синте¬зується в організмі. Тому необхідно постійно вживати продукти, що містять вітаміни. Головне джерело вітамінів - свіжі фрукти, овочі, а також молоко та м'ясо.
Нині відомо близько 50 вітамінів, які поділяють на дві групи: водорозчинні та жиророзчинні. До водороз¬чинних відносять вітаміни групи В (відомо 15 вітамінів), вітаміни Р, С та інші; до жиророзчинних -А, Е, K, D тощо.
Як зберегти вітаміни у продуктах харчування?
Вміст вітамінів у фруктах, овочах та інших продуктах харчу¬вання з різних причин може зменшуватися. Найбільше вітамінів втрачається під час кулінарної обробки. Під час варіння м'яса руйнується до 50 % вітаміну В, а внаслідок теплової обробки продуктів рослинного по¬ходження - до 20 %. Вітамін С, який міститься в овочах та фруктах, руйнується також на повітрі, особливо коли вони почищені. Тому овочі слід очищати та нарізати безпосередньо перед варінням і класти в емальовану каструлю з гарячою водою. Каструлю під час варіння треба закривати кришкою. Добре зберігаються вітаміни за низької температури. Для забезпечення організму вітамінами, особливо взимку і навесні, потрібно більше споживати фруктів і овочів. За рекомендацією лікаря можна споживати також вітамінні препарати.




ВІТАМІННІ ПРЕПАРАТИ
Вітаміни (лат. vita —життя) —група органічних речовин різного хімічного походження, що проявляють біологічну активність у дуже малих кількостях та абсолютно необхідні для забезпечення жит¬тєвих функцій. Вітаміни надходять в організм з рослинними або тваринними продуктами. Деякі вітаміни синтезуються мікрофло¬рою кишечника.
При недостатньому надходженні в організм вітамінів з продук¬тами харчування розвивається захворювання — авітаміноз. Симп¬томатика його є специфічною і залежить від того, в яких видах обміну бере участь даний вітамін. Причинами розвитку авітаміно¬зу та гіповітамінозу може бути повна відсутність або недостатнє надходження вітаміну з їжею. Такий тіло-, авітаміноз називається первинним. В основі розвитку вторинного гіпо- та авітамінозу ле¬жать ендогенні фактори. Наприклад, при недостатньому надходжен¬ні в кишечник жовчі порушується всмоктування жиророзчинних вітамінів. При захворюваннях кишечника, інтенсивній антибакте¬ріальній терапії порушується утворення вітамінів кишечною мікро¬флорою. Причиною ендогенного гіповітамінозу може бути підви¬щена потреба організму у вітамінах — у період росту, вагітності, лактації, при інфекційних захворюваннях, тиреотоксикозі та ін.
Усі вітаміни поділяються на водорозчинні та жиророзчинні. Допер¬ших належать вітаміни групи В, аскорбінова кислота, рутин та ін. До жиророзчинних —вітаміни А, Д, Е, К. Окремо виділяють провітаміни-біологічно неактивні сполуки, що містяться в рослинних продуктах. Після надходження в організм з них утворюються біологічні метабо¬літи, які проявляють вітамінну активність. Прикладом є ß-каротини. які в організмі перетворюються на активні форми вітаміну А.
До вітамінів групи В належать тіамін (В1), рибофлавін (В2), пі-ридоксин (В6), кислота нікотинова (В3 або РР), ціанокобаламін (В12), кислота фолієва (Вс).
Кислота аскорбінова (Acidum ascorbinicum) —вітамін С. Харчовими джерелами вітаміну є чорна смородина, шипшина, аґрус, ци¬трусові, петрушка, перець, капуста тощо.
Аскорбінова кислота синтезується в організмі всіх тварин, за винятком людини, мавпи і морської свинки.
Форми випуску: порошок, таблетки по 0,025 г, 0,05 г та 0,1 г; ампули по 1 і 2 мл 5 % і 10 % розчину. Добова потреба у вітаміні становить 50-80 мг. Вона зростає при фізичній і розумовій праці, інфекційних захворюваннях, вагітності і лактації, але навіть у цих випадках не перевищує 150-200 мг.
Фізіологічна роль кислоти аскорбінової зумовлена її участю в окисно-відновних процесах. Вона необхідна для нормального тканинного об¬міну та тканинного дихання. Вітамін С активу є синтез фібробластами колагену, сприяє утворенню хрящів, кісток, дентину зубів та інших видів сполучної тканини. Сприяє засвоєнню глюкози та піровиноградної кис¬лоти у циклі Кребса. Кислота аскорбінова необхідна для всмоктуван¬ня заліза із шлунково-кишкового тракту та включення його до складу гему, для перетворення фолієвої кислоти на тетрагідрофолієву, яка бере участь у синтезі нуклеїнових кислоті білків. Вітамін С активує синтез антитіл, комплемента, інтерферону, відновлює функцію лейкоцитів, яка пригнічується при вірусних захворюваннях. У малих і середніх дозах кислота аскорбінова проявляє антиоксидантні та антирадикальні вла¬стивості. У великих дозах вона, навпаки, стимулює перекисне окислення ліпідів. Вітамін С активує синтез кортикостероїдів у корі надниркових залоз, прискорює білоксинтетичну та детоксикаційну функції печінки. Разом із вітаміном P кислота аскорбінова бере участь у стабілізації судинної стінки.
При гіповітамінозі С спостерігаються в'ялість, стомлюваність, кровоточивість ясен, гіпохромна анемія та ін. Авітаміноз С швид¬ко призводить до розвитку цинги.
Ретинол (Retinolum) - вітамін А, належить до жиророзчинних вітамінів. Природними його джерелами є печінка, яєчний жовток, вершкове масло. Особливо велика кількість його міститься у печінці деяких морських риб (тріска, морський окунь) та ссавців (кит, тюлень, морж). Багато продуктів рослинного походження містить провітамін А-ка¬ротин. Це морква, петрушка, шпинат, зелена цибуля, червоний перець, томати, обліпиха, абрикоси, чорниці, персики та ін.
Добова потреба у вітаміні стано¬вить: у чоловіків 5000 МО, в жінок 4000 МО (в період вагітності і лактації-6000 МО), у дітей, залежно від віку, від 1500 до 3500 МО.
Токоферолу ацетат (Tocopherol i acetasj — препарат жиророзчин¬ного вітаміну Е, який отримують синтетичним шляхом (стор. 242). У природі токофероли, найбільш активним з яких є а-токоферол, містяться у зелених частинах рослин, зародках злакових, особли¬во пшениці, рослинних маслах (соняшниковому, кукурудзяному, обліпиховому та ін). Невелика кількість їх є в м'ясі, яйцях, молоці. Добова потреба у вітаміні Е становить для дорослих 20-30 МО, для дітей -5-Ю МО.
Вітамін Е - активний антиоксидант, проявляє також антирадикальну дію. Є компонентом природної антиоксидантної системи, захищає клітинні та субклітинні мембрани від пошкоджень. Під його впливом стимулюється синтез гему і гемвмісних фермент¬них білків. У результаті покращується тканинне дихання, активу¬ються синтетичні процеси, зокрема синтез колагену, скоротливих білків посмугованих, гладеньких м'язів, серцевого м'яза, білків сли¬зових, зокрема альвеол, плаценти.
При авітамінозі Е розвиваються дегенеративні процеси в за¬родковому епітелії, в м'язовій тканині, жирова дистрофія печінки, дегенеративні зміни спинного мозку.
Застосовується токоферолу ацетат при різноманітній патології, яка супроводжується активацією процесів перекисного окислення ліпідів: гепатитах, міокардитах, інфекційних захворюваннях, флебі¬тах, міопатіях, м'язових дистрофіях та ін. Показаний також при порушеннях менструального циклу, загрозі переривання вагітності та ін. Вітамін Е ефективний в комплексному лікуванні залізодефіцитних анемій, рахіту. В останньому випадку він здатний попере¬джувати токсичну дію вітаміну Д.
При тривалому застосуванні вітаміну Е у великих дозах мо¬жуть розвинутись явища гіпервітамінозу. При цьому порушуються фагоцитарна активність лейкоцитів, процеси регенерації, з'явля¬ються геморагії, розвивається гепатомегалія.
Вітамін К є анти геморагічним фактором (стор. 268). У природі міститься в зелених частинах рослин, в моркві, шипшині та ін. у вигляді вітаміну Кг Бактеріальна флора кишечникалюдини синте¬зує вітамін Кг У медичній практиці використовують отриману син¬тетично водорозчинну форму вітаміну К - препарат вікасол. До¬бова потреба у вітаміні становить 100 мкг.
Гіпо- та авітаміноз К спостерігається при обтураційній жовтя¬ниці, гострих ураженнях печінки, діареї, виразковому коліті, захво¬рюваннях підшлункової залози. Рання ознака гіповітамінозу К-гіпопротромбінемія.
Застосовують вікасол при патологічних станах, які супроводжу¬ються геморагічним синдромом і гіпопротромбінемією.
Враховуючи, що в природі вітаміни зустрічаються не ізольовано, а у вигляді комплексів, створено полівітамінні препарати різного складу. При цьому розраховують нате, що при поєднаному застосуванні віта¬міни краще засвоюються, посилюють дію один одного, попереджу¬ють токсичні ефекти. До таких препаратів належать аевіт, декамевіт, ревіт, ундевіт, пангексавіт, комплівіт та ін. Застосування полівітамінних препаратів повинно проводитися тільки з призначення лікаря.

Завантажити

(Размер: 11.79K / Загрузок: 832)


Сайт: Autor   Добавлен: 4.09.07






    Головна сторінка   |  Книжки, довідники, підручники (8)  |  Статті, навчальні матеріали (747)  |    Роботи з медицини (756)   |    Вхід  |   Контакти
© Медична бібліотека- 2007-2009 | Статтi партнерiв