Реклама



От партнеров







Гноячкові захворювання шкіри









РЕФЕРАТ
на тему:
Гноячкові захворювання шкіри

Гноячкові захворювання шкіри (піодермії) розвиваються в результаті проникнення в шкіру стафілококів чи стрептококів.
Моментами, сприятливими для розвитку піодермій, є мікро¬травми, цукровий діабет, авітаміноз, зниження місцевого і загаль¬ного імунітету, а також недотримання правил особистої гігієни. Залежно від збудника, клінічний перебіг піодермії має деякі особ¬ливості:
— будь-які прояви стафілодермій на шкірі, як правило, пов'я¬зані з волосяними фолікулами чи вивідними протоками сальних і потових залоз;
— розвиток стрептодермії не пов'язаний з волосяними фоліку¬лами.
Піодермія може бути первинною, тобто розвиватися на до то¬го не зміненій шкірі, і вторинною, тобто розвиватися як усклад¬нення якогось іншого шкірного захворювання, яке, як правило, супроводжується свербежем.

Стафілодермії
Остіофолікуліт — початковий елемент усіх форм стафілодер-мії з ураженням фолікулів. В усті фолікула з'являється прониза¬на волосом пустула напівкулястої форми, розміром до шпилько¬вої головки, покриття щільне, вміст — густий вершкоподібний гній, навколо пустули — вузький обідок почервоніння.
Вміст пустули може зсихатися, утворюючи жовтувато-буру кірку. Якщо пустула прорвалася, оголюється поверхнева ерозія. Остіофолікуліт уражує не більш 1/3 волосяного фолікула. Висипання можуть бути поодинокими і множинними. Схильності до периферичного росту і злиття елементів не спосте¬рігається. Найчастіше висипання локалізуюються на шкірі облич¬чя, особливо в ділянці бороди і вусів у чоловіків. Процес закін¬чується за 2-3 дні, не залишаючи рубців.
Фолікуліт — гостре гнійне запалення фоліку¬ла волоса. Тканини навколо фолікул не уражені. Біля волоса з'являється болючість, набряк, у центрі почервоніння розвивається конусоподіб¬ний, пронизаний волосом гноячок, крізь верхів¬ку якого просвічує гній. Гноячок може самостій¬но підсохнути в кірочку і безслідно зникнути за 3-5 днів або прорвати, оголюючи воронкоподіб¬ну ерозію, іноді утворюється рубчик. Фолікуліти можуть виникати на будь-якій ділянці шкірного покриву, де є волосся.
Фурункул — гостре гнійне некротичне ура¬ження фолікула, сальної залози і навколишніх м'яких тканин. Спочатку клієнт відчу¬ває біль, шкіра на тому місці червоніє, набрякає, надалі в центрі набряку з'являється пустула, по¬силюється почервоніння, а в центрі формується некротичний стержень, який поступово відокрем¬люється. На місці стержня формується глибока виразка. В міру відділення стержня зменшується болючість, почервоніння, набряк, розсмоктується ущільнення, а на місці виразки формується ру¬бець. При фурункулах може розвиватися лімфа¬деніт (збільшення регіонарного лімфатичного вузла), лімфангоїт (запалення лімфатичних судин). Може підвищуватися температу¬ра, виникати головний біль, розвивається загальне нездужання. Особливо небезпечні фурункули в ділянці обличчя (верхня губа, носогубні складки), бо внаслідок особливостей кровопостачання цієї ділянки може розвинутись сепсис чи тромбоз глибоких вен мозку.
Карбункул — скупчення декількох фурункулів, об'єднаних за¬гальним інфільтратом. Через 4-5 днів від початку розвитку кар¬бункул перетворюється на щільний гострозапальний вузол діа¬метром до 10 см, нечітко обмежений від навколишньої здорової тканини. Поверхня вузла — напівкуляста, багряного кольору, різко болюча при пальпації. У центрі вузла формується кілька стержнів, при відторгненні яких утворюється велика виразка. На місці виразки залишається грубий рубець. Загальний стан хворо¬го різко погіршується.
Гідраденіт — гнійне запалення апокринових потових залоз, які розміщуються тільки в пахвових, пахових і аногенітальних ділян¬ках. Діти і старі люди на гідраденіт не хворіють, тому що ці залози в них не функціонують. Спочатку в клієнта з'являється відчут¬тя незручності у ділянці враження: невиражена сверблячка, поко¬лювання. У цей період у товщі шкіри можна намацати злегка болісний вузол завбільшки з горошину. Надалі вузол збільшуєть¬ся, болючість наростає, поверхня шкіри над вузлом стає синюш¬но-багровою, на поверхні утворюються випинання у вигляді со¬сочків («суче вим'я»). При прориві вузлів утворюються один чи декілька свищових ходів. Після загоювання на місці ураження за¬лишаються втягнені рубці.
Хворих на фурункульоз, карбункульоз і гідраденіт лікують в умовах хірургічного кабінету чи хірургічного стаціонару.

Стрептодермії.
Імпетиго частіше виникає на відкритих ділянках тіла, особли¬во на обличчі (рис. 2.18). Хворіють діти і молоді жінки з ніжною шкірою. Хвороба відрізняється високою контагіозністю, особливо в умовах дитячого колективу. Проявляється висипаннями повер¬хневих пухирців на тлі почервонілої шкіри. Пухирці до кількох міліметрів у діаметрі з тонким в'ялим покриттям і рідким вміс¬том солом'яно-жовтого кольору (фліктена). Зсихаючись, вміст фліктени утворює крихку кірку. Фліктени мають тенденцію до пе¬риферичного зростання, можуть зливатися й утворювати вогнища вигадливих обрисів. Після виду¬жування на місці ураження шкіри залишається нестійка гіперпіг-ментація.
Заїда — стрептококове Імпетиго в кутиках рота: шкіра кути¬ків рота набрякла, червоного кольору, у глибині складки видно щілиноподібну ерозію з «віночком» відшарованого епітелію. На поверхні ерозії формується кірочка, яка легко розривається при русі губ. Захворювання контагіозне.
Поверхневий панарицій — навколонігтьова фліктена. Шкіра навколонігтьового валика спочатку червоніє, стає набряклою й болісною. На ній утворюється пухир із прозорим, пізніше мутним вмістом. Панарицій може охоплювати ніготь із трьох боків у ви¬гляді підкови. Розвивається як ускладнення при задирці, обкушу¬ванні нігтів, як результат непрофесійного манікюру.

Диференціальна діагностика гноячкових уражень шкіри


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. - М.: Медицина, 1980. - 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо¬давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю¬дини. — К.: Здоров'я, 1965. — 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. - 176 с.
7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.
8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. - 416 с.
9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето¬логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.
13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000-2004.
14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At¬las. - Urban&Shwarzenberg, 1992. - 384 s.

Завантажити

(Размер: 10.11K / Загрузок: 382)


Сайт: Autor   Добавлен: 7.09.07






    Головна сторінка   |  Книжки, довідники, підручники (8)  |  Статті, навчальні матеріали (747)  |    Роботи з медицини (756)   |    Вхід  |   Контакти
© Медична бібліотека- 2007-2009 | Статтi партнерiв