Реклама



От партнеров







Перша допомога при електротравмах, ураженні блискавкою, опіках, обмороженнях, отруєнні газом







РЕФЕРАТ
на тему:
Перша допомога при електротравмах, ураженні блискавкою, опіках, обмороженнях, отруєнні газом

Електротравми виникають при включенні людини в електричний ланцюг. Важкість ураження залежить від ба гатьох причин (сила і напруга струму, тривалість його дії, харак тер навколишнього середовища — дощ, волога земля, вода, стан організму—суха чи волога шкіра й ін.). Ураження складається із загального впливу струму на організм і з його місцевої дії, що виражається в опіку. Звичайно опіки при ураженні струмом не дуже великі, але глибокі та важкі.
Перша допомога полягає у звільненні потерпілого від дже рела струму або шляхом знеструмлення ланцюга (вимикан ня рубильника, викручування запобіжників, перерізання прово ду — інструмент повинен бути заізольований, рятівник — у гумовому взутті чи стояти на ізолюючому матеріалі), або відтягання проводу від постраждалого (сухою палицею, рукою, за кутаною щільним шаром сухого одягу). Поки потерпілий не відсунутий від джерела струму, він сам є джерелом струму для тих, хто надає допомогу!
Після цього треба приступити до штучного дихання і непря мого масажу серця, розстебнувши попередньо весь одяг, що стискує. Лише після оживлення приступають до перев'язки об печених місць.
Особливим випадком електротравми є ураження блискав кою. У цьому випадку перша допомога буде полягати в штучному диханні й непрямому масажі серця. Уражений блискавкою не є джерелом струму.
Опіки можуть виникати або під дією відкритого вогню, або при потраплянні на шкіру гарячої рідини чи хімічних речовин. У будь-якому випадку першим заходом повинно бути припи нення дії джерела опіку. Якщо на людині зайнявся одяг, слід збити полум'я. Звичайно в такій ситуації люди губляться, по чинають бігати, метушитися, сприяючи таким чином роздуван ню полум'я. У цьому випадку потерпілого варто повалити на землю, накрити його щільною тканиною (ковдра, брезент) для припинення доступу повітря до вогню, а при відсутності такої можливості постраждалого потрібно катати по землі, збиваючи вогонь гілками, рушником, піджаком — будь-яким підручним матеріалом. Потім обгорілого звільняють від одягу. Ні в якому разі не слід «здирати» одяг, що пристав до тіла, його необ хідно акуратно обрізати. Потім на звільнене місце наклада ють пов'язку, а якщо поверхня опіку велика — хворого накри вають простирадлом чи ковдрою і транспортують у медичну установу. Важкість опіку залежить не тільки від його ступеня (1-й ступінь — почервоніння, 2-й ступінь — утворення пухирців, 3-й ступінь — обвуглювання, 4-й ступінь — глибоке обвуглю вання), але і від розмірів ураженої поверхні тіла. Небезпечни ми для життя можуть бути навіть опіки легких ступенів, але великої поширеності. Потерпілого під час евакуації чи до неї треба забезпечити достатньою кількістю питва.
При невеликих опіках (термічних, хімічних) обпалену ділян ку необхідно відразу ж сильно поливати водою протягом 5— 10 хвилин.

Обмороженнями називаються ушкодження тканин унаслі док тривалого впливу на них низької температури. Іноді обмо рожування може наступити при несприятливому збігу обста вин (вітер, тісне мокре взуття, втома, виснаження) і при тем пературі +4—5 °С. Найчастіше обмороженню піддаються части ни тіла, що слабше забезпечуються кров'ю чи не прикриті одягом (кінчик носа, вуха, кисті, стопи, особливо пальці). Оз наками обмороження є почуття холоду, біль і поколювання, потім втрата чутливості й різка блідість.
Перша допомога потерпілому полягає в місцевому і загаль ному зігріванні. Зігрівати уражену ділянку найкраще у воді кімнатної температури (20-22°С), поступово протягом години підвищуючи її температуру до температури тіла (36°С). При більш важких обмороженнях (на шкірі з'являються пухирці й струпи) після відігрівання накладається пов'язка, і потерпілий направляється до лікаря. Розтирання обморожених ділянок снігом — шкідливий забобон.
Тривале охолодження всього організму може призвести до замерзання. Не треба думати, що змерзнути можна тільки в сильний мороз. Наприклад, в Індії, у Делі, взимку, коли темпе ратура вночі опускається до +4—5 °С, газети щодня повідомля ють про 2—3 замерзлих бездомних людей.
Потерпілий відчуває спочатку озноб із тремтінням кінцівок, запаморочення. Потім виникає загальна слабкість, що перехо дить у сонливість. При відсутності допомоги втрачається свідомість. Смертельним вважається зниження температури тіла до 25—30 °С, хоча недавно в газетах повідомлялося про ожив лення людини, температура тіла якої впала до 23 °С. Надання домедичної допомоги полягає в загальному зігріванні постраждалого, розтиранні всього тіла в теплому приміщенні, теплій ванні 37—40 °С з одночасним масажуванням тіла під водою намиленими мочалками.

Отруєння чадним газом може виникнути як у гаражі чи бу динку, так і на виробництві, де використовується цей газ. У га ражі отруєння може виникнути в результаті роботи двигуна ав томобіля і зачинених дверей приміщення, у квартирі—у пофар бованій і не провітрюваній кімнаті, у приватному будинку (із груб ним опаленням) — через несвоєчасне закриття заслінок у печі. Першими симптомами отруєння є головний біль, запаморочен ня, нудота, шум у вухах, прискорене серцебиття. В міру по дальшого отруєння з'являються м'язова слабкість і блювота. Поступово слабкість зростає, починається задишка, настає сон ливість і помутніння свідомості. Той, хто отруївся чадним газом, блідне, іноді на шкірі з'являються червоні плями, поступово його дихання стає поверхневим, з'являються судороги, і настає смерть від паралічу дихального центру.
Перша допомога полягає у видаленні потерпілого з приміщен ня. При зупинці чи наявності поверхневого дихання приступа ють до штучного дихання до повного його відновлення, потрібно активно розтерти тіло, до ніг прикласти грілки, дати потерпіло му вдихнути пари нашатирного спирту. Хворого з важким от руєнням необхідно госпіталізувати.

Завантажити

(Размер: 5.86K / Загрузок: 1204)


Сайт: Autor   Добавлен: 7.09.07






    Головна сторінка   |  Книжки, довідники, підручники (8)  |  Статті, навчальні матеріали (747)  |    Роботи з медицини (756)   |    Вхід  |   Контакти
© Медична бібліотека- 2007-2009 | Статтi партнерiв